Зростання обсягів виробництва, як сільськогосподарського, так і реміс-
ничого, викликало пожвавлення торгівлі, розвиток економічних зв'язків між
різними населеними пунктами, ринками і землями. Чим глибшим був суспі-
льний поділ праці, тим більшою ставала потреба різних соціальних і профе-
сійних груп у виробничому спілкуванні.
Неабияку роль у розвитку внутрішньої торгівлі відігравали міські торги
та базари, кількість яких постійно зростала. Вони обслуговували місцеві
ринки і проводилися раз або двічі на тиждень у визначені, часто святкові
дні, перетворюючись поступово на елементи постійної торгівлі.

Зростання міст. Цехове ремесло
Міста відігравали важливу роль у господарському житті України XIV —
першої половини XVII ст.: були важливими осередками товарного виробни-
цтва та обміну, центрами політичного та культурного життя. Відбудовува-
лися старі міста, зруйновані монголо-татарською навалою, виникали нові.
Провідне місце у господарському житті зберіг за собою Київ. Зросло значення
Львова, населення якого наприкінці XV ст. становило близько 10 тис. чол. У
Руському і Белзькому воєводствах в ХІУ-ХV ст. статусу міст набули 92 на-
селені пункти. На Буковині у другій половині XV ст. було близько 50 міст,
населення багатьох з них становило лише 500 чол.
72 ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Міста належали державі (20 %), церкві та магнатам (80 %). Міщани по-
стійно відчували тиск із боку власників. Це позначалося на їхньому соціа-
льному та економічному житті. Вони перебували у феодальній залежності,
як і селяни, відробляли ренту та різні повинності: гужову, військову, ремон-
тували замки, платили за шлюб.
Однією із особливостей розвитку українських міст було те, що духовні
та світські феодали володіли великими земельними ділянками, дворами,
будинками у королівських містах.

Еволюція форм землеволодіння
Загарбання українських земель іноземними державами призвело до змін
у земельних відносинах. Виникла і поступово збільшувалася земельна влас-
ність литовських, польських, угорських та молдавських феодалів. Аграрні
відносини в цей час визначалися наближеністю українських земель до країн
Центральної та Західної Європи, в яких формувалися нові індустріальні су-
спільства.

Україна в умовах іноземної експансії
Економічний розвиток України другої половини XIV — середи-ни
XVII ст. був зумовлений її бездержавним статусом, перебуван-ням українсь-
ких земель у складі іноземних держав. Одним з перших ослаб-ленням Русі-
України скористалося Литовське князівство. Оточене непрохідними для
кінноти лісами і болотами, воно було недосяжним для монго-ло-татарських
орд. У запеклій боротьбі з німецькими хрестоносцями, які насувалися з пів-
ночі, розрізнені язичницькі литовські племена об'єднались у сильну державу
під керівництвом князя Міндовга. Вже в першій пол. XIV ст. литовці захопи-
ли половину Білорусі. У 30-х роках XIV ст. вони почали завойо-вувати україн-
ські землі: Дорогичинську, Берестейську, Турово-Пинську, Прип'ятську.

Починаючи з 30-х років XII ст. у Київській Русі значно посилилися від-
центрові тенденції. Держава, що виглядала міцною і непорушною, раптом
почала втрачати політичну єдність і розділилася на півтора десятка кня-
зівств і земель. Розпочався період, який історики називають добою удільної
(феодальної) роздробленості. Тенденція до виокремлення руських князівств
виявилася ще в часи розквіту Київської держави, під час правління Яросла-
ва Мудрого. Після його смерті Русь поступово розпадається на окремі уді-
льні князівства. Першими відособилися Новгородська й Полоцька землі, до
яких не докочувалися хвилі половецьких вторгнень.

Розвиток торгівлі. Фінансова система
Важливе значення у господарському житті Київської держави мала вну-
трішня торгівля. Вона забезпечувала обмін між сільськогосподарським ви-
робництвом, ремеслом і промислом. Формувалася система внутрішніх рин-
кових зв'язків спочатку в межах невеликих районів (кількох поселень) або
сільськогосподарської округи міст, волостей, потім великих адміністратив-
но-господарських земель. Внутрішня торгівля велася переважно на торгах,
коли в певні місце і час сходилися усі, кому потрібно було продати свій то-
вар або купити вироби інших. Торги існували практично в усіх містах. У
Києві їх було вісім, з них Бабин торжок на Горі й Торговище на Подолі. На
ринкових майданах були стаціонарні торгові приміщення. У великих містах
торгівля велася щодня, у менших — у певні дні тижня. Починаючи з XII ст.