Принципово нове рішення Берлінського саміту:
 поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені. Установлено, що в країнах учасницях Болонського процесу має бути один докторський ступень – “доктор філософії” у відповідних сферах знань (природничі науки, соціогуманітарні, економічні та ін.);
 акцентовано увагу на потребі сприяти Європейському простору вищої освіти;
 розроблено додаткові модулі, курси та навчальні плани з Європейським змістом, відповідною орієнтацією й організацією;

Представники 29 країн, що підписали декларацію, зустрілися, щоб оцінити досягнуті успіхи і визначити напрямки й пріоритети дій на наступні роки. Головна мета - формування Зони європейської вищої освіти й конкурентоспроможності вищих навчальних закладів Європи. Вища освіта повинна розглядатися як суспільне благо, вона була, є і залишається важливою цінністю західного суспільства. Міністри звернули увагу на:
1 .Енергійне продовження Болонського процесу.
2.Сприяння забезпечення привабливості Зони європейської вищої освіти.
3.Навчання протягом усього життя ( система безперервної освіти).

Більше 300 європейських вищих навчальних закладів і їх основних представницьких організацій зібралися у Саламанці, щоб підготувати Празьку зустріч міністрів, які відповідають за вищу освіту в країнах, залучених до Болонського процесу.
Вищі навчальні заклади звернулися до урядів із проханням заохочувати зміни, забезпечувати рамки для координації із врахуванням національних і європейських особливостей. Вони підтверджують свою здатність і готовність ініціювати і підтримувати прогрес спільними зусиллями:...

Європейський процес, завдяки його особливим досягненням упродовж останніх років, стає більш відчутною реалією для ЄС і його громадян. Європа стала свідком потреби і побудови освіти більш всеохоплюючої та спрямованої в майбутнє Європи, на основі використання і зміцнення її інтелектуального, культурного, соціального, наукового та технологічного потенціалу. "Європа знань" є головним фактором соціального та людського розвитку, складового зміцнення й інтелектуального збагачення європейських громадян, рушійним чинником прогресу. Саме така Європа спроможна надати необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття, усвідомлюючи спільні цінності і належність до єдиної соціальної та культурної сфери.

Розвиток України визначається у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності загальноосвітньої культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу здобуття освіти будь-якого рівня та інше, що є невід’ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.

Навіть найбільш оптимістичні спостерігачі цього процесу не очікували такого інтенсивного поширення цього документа по всій Європі. Судячи з доповіді "Напрями в структурі освіти у вищих навчальних закладах (II)", Болонська декларація викликала широкий інтерес і підтримку не лише країн - учасниць цього процесу, але й зацікавила інші країни в межах та за межами Європи, які спостерігали за подіями.
Усі країни-учасниці створили форум для пояснення і обговорення змісту та очікуваних результатів декларації. Болонська декларація стала приводом для нового діалогу між міністрами та представниками вищих навчальних закладів, включаючи також інші підсектори вищої освіти. Декларація більшою мірою розглядається як підтвердження або зміцнення національних пріоритетів "кристалізацією" основних напрямів, і це зайвий раз підтверджує, що всі питання та їх вирішення мають європейський розмах. Як результат, процес не можна (або принаймні більше не можна) назвати втручанням, навпаки, це джерело інформації для Європи та основне питання щодо структурних змін.