Пам'ятники первісного мистецтва свідчать про розвиток свідомості людини, про його життя в той віддалений час. Вони розповідають і про вірування первісної людини. До фантастичних вистав, з яких виникли найдавніші релігійні вірування мисливців кам'яного віку, слід віднести зачатки шанування сил природи й насамперед культ звіра.

Перші зразки палеолітичного мистецтва були знайдені печерах Франції в 40-х роках XIX в., коли багато, під впливом біблійних поглядів на минуле людини, не вірили в саме існування людей кам'яного віку — сучасників мамонта.

В 1864 г. у печері Ля-Мадлен (Франція) було виявлене зображення мамонта на кістяній пластинці, що показало, що люди цього віддаленого часу не тільки жили разом з мамонтом, але й відтворювали ця тварина у своїх малюнках. Через 11 років, в 1875 г., були зненацька відкриті печерні розписи, що вразили дослідників, Альтамиры (Іспанія), а за ними й багато інші.

Саму яскраву й разом з тим несподівану, із крапки зорі старих вистав про палеолітичній людині, характеристику його життя дають поселення. Винятково важливе значення в справі вивчення життя верхнепалеолитического людину має при цьому методика розкопок його поселень, розроблена радянськими археологами, що поставили метою з'ясування тих сторін життя людей льодовикового часу, які залишалися найменше виявленими й найбільш темними, — їх способу життя, домобудівництва й суспільного укладу.

Разом з тим на відміну від попереднього мустьерского часу тепер усе частіше й частіше зустрічаються наконечники копій і дротиків, виготовлені з кістки.

Огляд цих областей краще почати з першої, рилєдніковій області в Європі, пам'ятники якої, як найбільш вивчені, можуть дати більш повна вистава про досягнення культури верхнепалеолитического людства.

Подальший прогресивний розвиток людства виражається й у тому, що тепер виявляються деякі своєрідні риси культури, характерні для населення окремих більших областей.